ПІДСТАВИ ДЛЯ ВИЇЗДУ ЗА КОРДОН ДИТИНИ, ЯКА НЕ ДОСЯГЛА 16 РОКІВ

Статтею 1 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що дитина – це особа віком до 18 років (повноліття), якщо вона не набуває повноліття раніше.

Відповідно до положень ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Статтею 313 ЦК України визначено, що фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України.

ВИЇЗД ЗА КОРДОН ДИТИНИ, ЯКА НЕ ДОСЯГЛА 16-РІЧНОГО ВІКУ

Тою ж таки ст. 313 ЦК України передбачено, що фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з п. 3 Правил перетинання державного кордону вивезення дитини, яка не досягла 16-річного віку, здійснюється:

• за згодою обох батьків (усиновлювачів) та в їх супроводі або
• в супроводі осіб, уповноважених ними, які на момент виїзду з України досягли 18-річного віку, у тому числі в супроводі членів екіпажу повітряного судна, на якому вони прямують.

Виїзд з України дітей, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, може бути здійснений:    

1. За нотаріально посвідченою згодою другого з батьків (у такій згоді має бути зазначено державу прямування та часовий проміжок перебування у цій державі).

2. Без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків у таких випадках:

1) якщо другий з батьків є іноземцем або особою без громадянства (підтверджується записом про батька у свідоцтві про народження дитини) та який (яка) відсутній у пункті пропуску;

2) якщо у паспорті громадянина України для виїзду за кордон або проїзному документі дитини є запис:

• про вибуття на постійне місце проживання за межі України чи
• відмітка про взяття на постійний консульський облік у дипломатичному представництві або консульській установі України за кордоном;

3) у разі пред’явлення наступних документів або їх нотаріально засвідчених копій:

• свідоцтва про смерть другого з батьків;
• рішення суду про позбавлення батьківських прав другого з батьків;
• рішення суду про визнання другого з батьків безвісно відсутнім;
• рішення суду про визнання другого з батьків недієздатним;
• рішення суду про надання дозволу на виїзд з України дитини, яка не досягла шістнадцятирічного віку, без згоди та супроводу другого з батьків;
• довідки про народження дитини, виданої відділом реєстрації актів цивільного стану, із зазначенням, що дані про батька дитини внесені зі слів матері відповідно до ст. 135 СК України (під час виїзду дитини за кордон у супроводі одинокої матері);
• довідки про наявність заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, виданої органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем;
• свідоцтва про народження дитини, виданого компетентним органом іноземної держави, що не містить відомостей про батька дитини (легалізованого або засвідченого апостилем, якщо легалізація вимагається).

3. Без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків у разі тимчасового виїзду з України на строк до одного місяця під час пред’явлення рішення суду або органу опіки та піклування, у якому визначено (підтверджено) місце проживання дитини з одним із батьків, який має намір виїзду з дитиною.

4. Без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків у разі тимчасового виїзду з України на строк до одного місяця та більше дитини з інвалідністю, дитини, яка хворіє на наступні хвороби: тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, або на утриманні дитина, яка отримала тяжкі травми, потребує трансплантації органа, паліативної допомоги.

Водночас необхідно пред’явити наступні документи або їх копії, засвідчені нотаріально чи органом, який їх видав:

– довідку, видану органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем, про наявність заборгованості із сплати аліментів, сукупним розміром платежів за три місяці;

– документ, виданий лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу, в порядку та за формою, встановленою МОЗ, про наявність у дитини інвалідності або відповідної хвороби, що входить до вищезазначеного переліку  (у разі коли сума заборгованості по аліментах становить понад три місяці, але не більше чотирьох місяців).

Статтею 157 СК України визначено, що той із батьків, з яким за рішенням суду визначено або висновком органів опіки та піклування підтверджено місце проживання дитини,  самостійно вирішує питання тимчасового виїзду за межі України на строк, що не перевищує одного місяця, з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі у складі організованої групи дітей.

У разі, якщо тому з батьків, з ким виїжджає дитина, відомо місце проживання іншого з батьків (який не ухиляється та належно виконує батьківські обов’язки), він зобов’язаний проінформувати його шляхом надсилання рекомендованого листа про:

• тимчасовий виїзд дитини за межі України,
• мету виїзду,
• державу прямування,
• відповідний часовий проміжок перебування у вказаній державі.

Право на тимчасове вивезення дитини за кордон на строк до одного місяця без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків (якщо висновком органу опіки та піклування підтверджено місце  проживання дитини або судовим рішенням визначено місце проживання дитини) згідно із ст. 157 СК України не поширюється на того з батьків, до якого:

• застосовуються заходи примусового виконання рішення про встановлення побачення з дитиною та
• про усунення перешкод у побаченні з дитиною.

Тобто, той з батьків, хто чинить іншому перешкоди у спілкуванні з дитиною (за умови, що є рішення суду про усунення таких порушень), не може вивезти дитину за кордон.