СТЯГНЕННЯ АЛІМЕНТІВ НА УТРИМАННЯ ДИТИНИ ЗА РІШЕННЯМ СУДУ

Статтею 180 Сімейного кодексу України визначено обов’язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття або до 23 років, якщо дитина продовжує навчання і у зв’язку з цим потребує матеріальної допомоги за умови, що батьки можуть надавати матеріальну допомогу.

За загальним правилом порядок та способи виконання батьками такого обов’язку визначаються за домовленістю між ними.

У випадку коли батьки проживають разом однією сім’єю витрати на утримання дитини здійснюються зазвичай зі спільного бюджету.

В іншому випадку той із батьків, який проживає окремо, може приймати участь в утриманні дитини добровільно на підставі усної домовленості із іншим із батьків.

Також батьки можуть врегулювати питання щодо участі в утриманні дитини шляхом укладення договору  про сплату аліментів на дитину, у якому визначаються розміри і строки виплат (ст. 189 Сімейного кодексу України), або договору про припинення права на аліменти для дитини у зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо відповідно до ст. 190 Сімейного кодексу України).

Коли батьки не можуть досягти згоди щодо участі в утриманні дитини той із батьків, з ким проживає дитина, може стягнути аліменти на утримання дитини за рішенням суду.

Для того, щоб отримати таке рішення суду необхідно звернутися до суду із відповідною заявою.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України той із батьків, з ким проживає дитина, при зверненні до суду може просити стягнути аліменти на утримання дитини у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі.

Тверда грошова сума – це чітко визначена сума, наприклад, 1 000 грн. Стягнення аліментів в твердій грошовій сумі виключає автоматичну зміну розміру аліментів у випадку зміни розміру заробітної плати платника аліментів. 

Розмір аліментів визначений судом або домовленістю між батьками, у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Розгляд вимог про стягнення аліментів здійснюється в порядку цивільного судочинства судами загальної юрисдикції. При цьому, Цивільний процесуальний кодекс України визначає можливість заявлення вимог про стягнення аліментів на утримання дитини як в позовному, так і в наказному провадженні. 

В ЯКИЙ СУД ПОДАЄТЬСЯ ПОЗОВ ТА ЗАЯВА ПРО СТЯГНЕННЯ АЛІМЕНТІВ НА УТРИМАННЯ ДИТИНИ

Позови про стягнення аліментів та заява про видачу судового наказу можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання або перебування відповідача – особи, з якої стягуються аліменти, чи позивача.

Пошук суду загальної юрисдикції, до якого подається позов про стягнення аліментів, можна здійснити на сайті судової влади України.

Згідно із ст. 160, п. 4 ч. 1 ст. 161 Цивільного процесуального кодексу України  судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі:

• на одну дитину – однієї чверті,
• на двох дітей – однієї третини,
• на трьох і більше дітей – половини заробітку (доходу) платника аліментів.

Максимальна сума аліментів, яка може бути стягнута в наказному провадженні, становить не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину (якщо дітей двоє чи більше).

Варто зазначити, що вимога про стягнення аліментів в наказному провадженні не повинна бути пов’язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.

Прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць встановлюється ст. 7 Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік. 

Якщо позивач просить стягнути більші суми, то отримання судового наказу є неможливим, оскільки в даному випадку суду необхідно довести підставність заявленого розміру аліментів.

В інших випадках, коли заявник просить стягнути аліменти на утримання дитини в частці від заробітку в більшому розмірі або в твердій грошовій сумі, стягнення аліментів здійснюється в позовному провадженні.

ОБСТАВИНИ, ЯКІ ВРАХОВУЮТЬСЯ СУДОМ ПРИ ВИЗНАЧЕННІ  РОЗМІРУ АЛІМЕНТІВ

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Із ст. 182 Сімейного кодексу України вбачається, що при визначенні розміру аліментів суд має враховувати ряд обставин:

1) стан здоров’я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 

3¹) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;

3²) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. 

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. 

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Водночас визначальним при вирішенні питання про розмір аліментів є інтереси дитини.

ЩО НЕОБХІДНО ДОВЕСТИ У СУДІ

До предмета доказування в справах про стягнення аліментів входить:

• походження дитини від позивача та відповідача,
• проживання дитини з позивачем та обставини, які підлягають врахуванні при визначенні розміру аліментів (обставини визначені ст. 182 Сімейного кодексу України).

До заяви про видачу судового наказу та позовної заяви про стягнення аліментів мають бути додані наступні документи:

• копія паспорта заявника,
• копія довідки про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків заявника,
• копія свідоцтва про народження дитини,
• копія паспорта дитини,
• документ на підтвердження проживання дитини разом із заявником.

До позовної заяви додатково додаються документи:

• на підтвердження навчання дитини у навчальному закладі, відвідування інших закладів та установ,
• на підтвердження витрат на дитину,
• на підтвердження стану здоров’я дитини (медичні документи),
• на підтвердження майнового стану платника аліментів, розміру його доходів/заробітку, стану його здоров’я, наявності у нього інших дітей,
• на підтвердження придбання платником аліментів майна, наявності у платника аліментів грошових коштів тощо.

У справах про стягнення аліментів позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір”.

Для складання заяви про видачу судового наказу та позовної заяви про стягнення аліментів Ви можете скористатися розробленими бланками документів.

Додатки:

• позов про стягнення аліментів на утримання дитини
• заява про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання дитини