ВИЗНАЧЕННЯ МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ ДИТИНИ СУДОМ
Статтею 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п’ятою статті 157 СК України.
Відповідно до ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самостійно.
Таким чином місце проживання дитини:
- віком до десяти років визначається батьками,
- віком від десяти до чотирнадцяти років – батьками спільно з дитиною,
- яка досягла чотирнадцятирічного віку – самостійно дитиною.
Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може бути вирішено судом.
Для цього потрібно подати до суду позовну заяву про визначення місця проживання дитини.
ОБСТАВИНИ, ЩО ВРАХОВУЮТЬСЯ СУДОМ ПРИ ВИРІШЕННІ СПОРУ ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ МАЛОЛІТНЬОЇ ДИТИНИ
Частинами першою та другою статті 161 СК України визначено, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги:
- ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов’язків,
- особиста прихильність дитини до кожного з них,
- вік дитини, стан її здоров’я,
- інші обставини, що мають істотне значення.
Суд не може передати дитину для проживання з тим із батьків, який:
- не має самостійного доходу,
- зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами,
- своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
Чинним законодавством не передбачено переваг для матері чи батька при вирішенні спору про місце проживання їхньої дитини.
Батько та мати мають рівні права щодо дитини та теоретично мають однакові шанси на вирішення спору на свою користь.
Суд ухвалює рішення за результатами власної оцінки наданих йому доказів.
ДОКУМЕНТИ, ЯКІ ДОДАЮТЬСЯ ДО ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ
До позовної заяви про визначення місця проживання дитини позивач має додати докази, які підтверджують:
- ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов’язків,
- особисту прихильність дитини до кожного з них,
- стан здоров’я дитини,
- майновий стан сторін,
- наявність самостійного доходу,
- що позивач не зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами;
- інші обставини, що мають істотне значення.
Це можуть бути довідки з навчальних закладів, де навчається дитина, закладів з розумового та фізичного розвитку дитини, довідки від сімейного лікаря, медичних закладів, з яких вбачається хто займається дитиною та підтверджують стан здоров’я дитини, характеристики дитини, висновки психологів з установ, які відвідує дитина, довідки щодо майнового стану, в тому числі документи з місця роботи позивача, його характеристики, довідки за результатом огляду в лікаря нарколога, документи, які можуть підтверджувати факти аморальної поведінки відповідача або зловживання останнім наркотичними або алкогольними засобами, вчинення ним насильства в сім’ї тощо. Також перед судом можна заявити клопотання про виклик та допит судом свідків для підтвердження доводів, викладених у позовній заяві.
Перед поданням позовної заяви можна замовити висновок експерта-психолога щодо особистої прихильності дитини до позивача та відповідача.
Якщо дитина досягла десятирічного віку суд зобов’язаний врахувати її думку.
УЧАСТЬ ОРГАНУ ОПІКИ ТА ПІКЛУВАННЯ
Відповідно до ч. 4 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо місця проживання дитини обов’язковою є участь органу опіки та піклування, який під час розгляду справи подає суду письмовий висновок щодо розв’язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Водночас такий висновок органу опіки та піклування не є обов’язковим для суду та оцінюється в сукупності з іншими доказами. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
ДО ЯКОГО СУДУ ПОДАЄТЬСЯ ПОЗОВНА ЗАЯВА
Позов про визначення місця проживання дитини подається до місцевого суду загальної юрисдикції за загальним правилом підсудності – за зареєстрованим місцем проживання чи перебування відповідача.
СУМА СУДОВОГО ЗБОРУ
Позовна вимога про визначення місця проживання дитини є немайновою та розраховується відповідно до пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому позов подається до суду.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлюється ст. 7 Закону України “Про державний бюджет”.
Зразок позовної заяви додаємо.
Додаток
