ВИЗНАННЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ НА СПАДКОВЕ МАЙНО У СУДОВОМУ ПОРЯДКУ

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Однією із підстав для набуття права власності на майно може бути прийняття його в порядку спадкування.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Главою 86 ЦК України, а також спеціальним законодавством, зокрема Законом України «Про нотаріат», підзаконними нормативними актами визначено нотаріальний порядок оформлення права на спадщину.

Відповідно до ст. 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім’я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо.

ВІДМОВА У ВИДАЧІ СВІДОЦТВА ПРО ПРАВО НА СПАДЩИНУ

Нотаріус або відповідна особа, яка здійснює нотаріальні функції, може відмовити у видачі свідоцтва про право на спадщину, зокрема:

• у разі ненадання оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно;
• якщо право власності на нерухоме майно було набуте спадкодавцем, але не оформлене; 
• у випадку оспорення права на спадкування іншими спадкоємцями.

Якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку спадкоємець, який прийняв спадщину, вправі звернутися до суду із позовом про визнання права власності на належну йому частку у спадковому майні. Позов може стосуватися будь-якого майна, як рухомого, так і нерухомого.

Позивачами у даній категорії справ можуть бути спадкоємці, які прийняли спадщину після спадкодавця.

Відповідачами в справах про визнання права власності у порядку спадкування мають бути інші спадкоємці за заповітом або за законом, які претендують на отримання у власність спадкового майна.

Коли інші спадкоємці за заповітом або за законом відсутні, вимоги про визнання права власності на спадкове майно заявляються до органу місцевого самоврядування в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться відповідне спадкове майно.

Нотаріуси не виступають в даній категорії справ відповідачами.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку можливе за наступних умов:

• позивач є спадкоємцем померлої особи (спадкодавця) за заповітом або за законом та належним чином прийняв спадщину

Спадкування може здійснюватися за заповітом, коли спадкодавець склав заповіт за життя, та за законом в порядку черговості.

ЦК України визначено п’ять черг спадкоємців за законом.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування:

– у разі відсутності спадкоємців попередньої черги;

– усунення спадкоємців попередньої черги від права на спадкування;

– неприйняття або відмови від прийняття спадщини спадкоємцями попередньої черги.

За змістом ст.ст. 1268-1269 ЦК України порядок прийняття спадщини встановлюється в залежності від того чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та від особливостей правового статусу спадкоємця як малолітньої, неповнолітньої (віком від 14 до 18 років), недієздатної особи або ж особи, цивільна дієздатність якої обмежена.

Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків відмови від спадщини у встановленому законодавством України порядку.

Відмова від прийняття спадщини малолітніми та недієздатними особами може бути здійснена батьками (усиновлювачами, опікунами) виключно за наявності дозволу органу опіки та піклування. 

Неповнолітні, обмежено дієздатні особи можуть відмовитися від прийняття спадщини виключно за згодою батьків (усиновлювачів, піклувальників) та органу опіки та піклування.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини (останнє місце проживання спадкодавця) особисто (ч. 2 ст. 1269 ЦК України).  В сільських населених пунктах заява може подаватися уповноваженій на це посадовій особі органу місцевого самоврядування.     

Для подання заяви про прийняття спадщини встановлюється шестимісячний строк з дня смерті спадкодавця (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

• спадкодавець за життя набув право на майно щодо якого заявлено вимоги

Предметом спадкування може бути майно, наприклад, рухоме та нерухоме, яке належало спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, автомобіль тощо, то і успадковувати немає чого. 

• позивачу відмовлено нотаріусом у видачі йому свідоцтва про право на спадщину

Як було зазначено вище, чинним законодавством передбачено нотаріальний порядок оформлення спадщини і для отримання свідоцтва про право на спадщину необхідно  звернутися до нотаріуса із відповдіною заявою. 

Звернення до суду з позовом є обгрунтованим виключно за умови отримання відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину. 

Письмова відмова нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину обов’язково додається до позовної заяви.

До позовної заяви також доцільно долучити копії матеріалів спадкової справи або клопотання про витребування копій матеріалів спадкової справи у разі, якщо в отриманні відповідних матеріалів є складнощі.

ДО ЯКОГО СУДУ ПОДАЄТЬСЯ ПОЗОВНА ЗАЯВА

СТОСОВНО РУХОМОГО МАЙНА

Відповідно до загальних правил підсудності, встановлених ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред’являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Позови до юридичних осіб пред’являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

СТОСОВНО НЕРУХОМОГО МАЙНА

Щодо нерухомого майна застосовується правило виключної підсудності, встановлене ст. 30 ЦПК України, і позов подається за місцезнаходженням спадкового майна.

Позов про визнання права власності на спадкове майно є майновим. Судовий збір за подання такого позову підлягає сплаті відповідно до пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” в розмірі 1% ціни позову (в даному випадку від вартості відповідного спадкового майна, на яке визнається право власності), але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлюється ст. 7 закону України “Про державний бюджет” на відповідний рік та для розрахунку судового збору береться в розмірі станом на 1 січня календарного року, в якому подається позов до суду. 

Додаток

Позов про визнання права власності на спадкове майно